Найцікавіше тут не готовий результат, а сам момент народження великого кіно — з сумнівами, виснаженням, робочими суперечками й рідкісним відчуттям, що на очах складається щось справді масштабне. «Принцеса Мононоке» у версії Toshirô Uratani — це документальний погляд за лаштунки створення однойменного анімаційного феномена, від перших етапів роботи до релізу й подальшого рекорду японського прокату. У кадрі з’являються Hayao Miyazaki, Toshio Suzuki та сам Uratani, і саме ця присутність робить стрічку живою: без глянцю, зате з відчуттям реального творчого процесу. Тут важливі не лише факти, а й ритм студійного життя, напруга дедлайнів, увага до деталей, з яких виростає велика картина. Фільм особливо цінний тим, що показує не міф про генія, а щоденну працю, де натхнення постійно стикається з дисципліною. IMDb 8.5 тут виглядає цілком закономірно: це рідкісна можливість зазирнути туди, куди зазвичай не пускають. Після перегляду лишається уважний, трохи медитативний настрій і повага до ремесла.