Найболючіше в «Тезках» — навіть не конфлікт поколінь, а те, як звичайне ім’я може стати тягарем, пам’яттю і спробою зрозуміти себе. Міра Наїр знімає цю історію дуже близько до шкіри: без гучних сцен, зате з уважністю до дрібниць, у яких і ховається справжня драма родини. Гоголь, хлопець, народжений у США в сім’ї індійських емігрантів, намагається жити в ритмі Нью-Йорка, поки дім продовжує говорити з ним мовою традицій, очікувань і пам’яті.
Kal Penn тут зовсім не той, до якого звикли в легших ролях, — стриманий, розгублений, живий. Поруч із ним Irrfan Khan і Tabu дають фільму серце: їхні герої не зводяться до образу «батьків зі старого світу», у них є власна ніжність, втома і мовчазна гідність. «The Namesake» 2006 року не поспішає, але саме в цьому його сила: він уважно показує, як людина віддаляється від свого коріння, а потім раптом чує його знову. Після перегляду лишається тихий, трохи меланхолійний настрій і бажання подзвонити близьким.