Найсмішніше тут навіть не міньйони, а поява брата-близнюка, який ніби зібраний із усього, чого Грю в собі давно позбувся: легкості, самозакоханості й любові до ефектних жестів. «Нікчемний Я 3» грає саме на цьому контрасті — між колишнім лиходієм, який уже звик до сімейного життя, і Дрю, чарівним авантюристом із блиском в очах та дуже сумнівними ідеями. Через це фільм постійно рухається між домашнім хаосом, кримінальними витівками й чистою мультяшною дурнею, яка працює краще, ніж мала б.
Окремий бонус — лиходій у виконанні Трея Паркера: одержимість естетикою 80-х тут не просто жарт, а цілий стиль із музикою, танцями й абсурдною самовпевненістю. Стів Карелл знову додає Грю впізнаваної незграбності, а поруч із ним Крістен Віг і юні героїні не дають історії перетворитися на суцільний атракціон. Це американсько-французька анімація, де сімейна комедія спокійно сусідить із пригодою та фантастичними гаджетами. IMDb 6.3 тут виглядає чесно: стрічка бере не новизною, а ритмом, гумором і теплим безладом. Настрій після перегляду — пустотливий, яскравий і дуже легкий.