Найсмішніше тут навіть не те, що герой залишився без розкішного життя, а причина його падіння: літня коханка проміняла його на молодшого. З цього принизливого, але дуже кумедного удару «Французький жиголо» й набирає хід. Фільм Олів’є Бару не намагається зробити з цієї історії гучну сатиру — він радше грає на незручних паузах, марнославстві та відчайдушних спробах чоловіка, який звик жити за чужий рахунок, знову влаштуватися в комфорті. Kad Merad чудово тримає цей образ: трохи жалюгідний, трохи самозакоханий, але достатньо живий, щоб над ним не лише сміятися. Окремий шарм додає його союз із племінником-підлітком — у цих сценах комедія працює особливо легко й без натиску. Поруч з Merad у кадрі з’являються Anne Charrier, Léopold Moati, Pascal Elbé та Thierry Lhermitte, і вся ця компанія підтримує легкий, іронічний ритм. IMDb 5.6 тут цілком чесний сигнал: це не вибухова комедія, а радше французька історія про кризу віку, самолюбство і кумедні приниження. Настрій у стрічки невимушений, теплий і трохи глузливий.