Найкумедніше в «Проблемісті» те, як абсурд бюрократії тут виглядає страшнішим за будь-який трилер. Нью-Йорк у Julio Torres — не місто можливостей, а дивний лабіринт, де талановитий хлопець із Сальвадору намагається втриматися буквально на кількох папірцях і ще більш крихкій надії. Але фільм не замикається в соціальній драмі: він рухається нервово, химерно, з м’яким сюрреалізмом і дуже точним почуттям незручного гумору. Alejandro мріє вигадувати іграшки, та замість цього опиняється поруч із ексцентричною героїнею у світі мистецького хаосу — і тут Тільда Свінтон влаштовує справжній феєрверк дивацтва. Сам Torres грає тихо й вразливо, через дрібні реакції, паузи й розгубленість. У кадрі також з’являються RZA, Isabella Rossellini та Catalina Saavedra, додаючи цій історії ще більше фактури. IMDb 6.7 тут легко зрозуміти: стрічка дуже своєрідна, з власним ритмом і інтонацією. Після неї лишається відчуття ніжної розгубленості, сміху крізь втому і трохи казкового безладу.