Найцікавіше тут навіть не саме фехтування, а те, як заборонена дуель у Парижі 1887 року лишається мовою честі, образи й суспільної ваги. «На вістрі клинка» Венсана Переса заходить на територію, де правила давно офіційно скасовані, але все ще керують людьми — і саме в цій суперечності фільм працює найсильніше. Історія починається з виклику, який кидає небіж майстра фехтування полковнику, та швидко виходить за межі чоловічого кодексу: Марі-Роз Астьє де Вальсайр наполягає, що честь і право на поєдинок не можуть бути привілеєм лише для чоловіків. На екрані — шпаги, шаблі, пістолі, але важать не тільки удари, а й погляди, паузи, публічний жест. Roschdy Zem, Doria Tillier, Guillaume Gallienne, Damien Bonnard і сам Vincent Perez грають стримано, без театрального надриву, що цій історії дуже пасує. Це французька драма про рівність, репутацію й ціну принципів, з присмаком старого світу, де ввічливість легко переходить у виклик. Настрій у стрічки густий, шляхетно-холодний і трохи меланхолійний.