Найцікавіше у «Водії міс Дейзі» — не сама поїздка, а те, як змінюється дистанція між двома людьми, які спершу ніби говорять із різних світів. Літня єврейська жінка в американському Півдні не збирається легко приймати чужу допомогу, а її новий водій, спокійний і уважний, не поспішає нав’язуватися. Саме з цих дрібних щоденних зіткнень і народжується фільм Bruce Beresford — тихий, точний, з м’яким комедійним ритмом і дуже людською інтонацією.
Jessica Tandy грає міс Дейзі з дивовижною впертістю, у якій є і смішне, і болюче. Morgan Freeman поруч із нею — справжня опора кадру: без гучних жестів, зате з тією внутрішньою гідністю, яка запам’ятовується надовго. Dan Aykroyd додає історії ще один важливий відтінок — сімейний, побутовий, приземлений.
Попри легкий тон, стрічка 1989 року уважно дивиться на вік, упередження, самотність і повільне народження довіри. IMDb 7.3 тут виглядає цілком закономірно: це кіно тримається не на подіях, а на нюансах, паузах і поглядах. Настрій після перегляду — теплий, спокійний і трохи задумливий.