Найнеприємніше тут навіть не зниклі гроші, а відчуття, що тебе стирають з реальності просто на очах. «Мережа 2.0» бере цей страх і переносить його до Стамбула, де героїня, фахівчиня з комп’ютерних систем, приїздить на нову роботу й майже одразу опиняється в пастці: картки не працюють, рахунок порожній, а її особу вже хтось привласнив. Із цього моменту фільм рухається як кримінальний трилер про цифрову вразливість у світі, де будь-який документ або запис у базі може обернутися проти тебе.
Режисер Charles Winkler не перевантажує історію зайвими поясненнями й робить ставку на саму ситуацію — чужа країна, незнайомі люди, повна відсутність опори. Nikki DeLoach добре тримає цю лінію: без супергероїзму, зате з постійною напругою людини, яка намагається повернути собі власне ім’я. Поруч у кадрі з’являються Cengiz Bozkurt, Demet Akbağ, Neil Hopkins і Courtney Vye, додаючи історії потрібної мінливості — тут не так просто зрозуміти, кому можна довіряти. У стрічки 18+ нервовий, трохи параноїдальний настрій, із присмаком ранньої цифрової епохи.