Найсмішніше тут навіть не те, що випадкова людина раптом опиняється в президентських перегонах, а як швидко велика політика починає нервувати, коли в кадрі з’являється хтось живий, різкий і непередбачуваний. «Глава держави» — комедія 2003 року, яку Кріс Рок не лише поставив, а й зіграв у ній головну роль. Його Мейс Гілліам, вашингтонський олдермен, зненацька стає заміною кандидата, що вибув із кампанії, і від цього вся виборча машина починає скрипіти ще голосніше.
Фільм працює на енергії самого Рока: швидкий темп, колючі репліки, багато іронії щодо політичних технологій, телеефірів і показної пристойності. Поруч із ним — Берні Мак, Лінн Вітфілд, Ділан Бейкер і Нік Серсі, і кожен додає сценам потрібний градус хаосу або серйозності. IMDb у стрічки 5.5, і це якраз той випадок, коли важливіше не шукати витончену сатиру, а ловити її прямий, часом грубуватий, але дуже рухливий ритм. «Глава держави» лишає по собі легкий, бешкетний настрій із присмаком політичного абсурду.