Найцікавіше у «Вурдалаці» — не сама небезпека, а те, як вона просочується в побут, у погляди, паузи й дивну гостинність. Adrien Beau знімає цю французьку драму так, ніби ліс навколо будинку дихає разом із мешканцями, а кожна вечеря може обернутися випробуванням на довіру. Маркіз д’Юрфе, посланець французького короля, заблукавши в непривітній глушині, знаходить прихисток у родині, де від самого початку відчувається щось тривожне й непроговорене. І саме це відчуття працює найсильніше.
У кадрі — Kacey Mottet Klein, Ariane Labed, Grégoire Colin, Vassili Schneider, Claire Duburcq; усі вони грають тонко, без зайвого натиску, завдяки чому напруга народжується з дрібниць. «Le Vourdalak» 2023 року не поспішає, уважно вибудовує дистанцію між чужинцем і домом, який мав би рятувати, але дедалі більше лякає. Тут є щось від старої похмурої легенди, але подано це стримано, майже камерно. Фільм залишає після себе холодний, густий настрій нічної казки, де затишок легко обертається загрозою.