Найкумедніше у «Відьмочці» те, що магія тут зовсім не вирішує головної підліткової проблеми — як перестати почуватися зайвою серед однокласників і розібратися з власними почуттями. Саме на цьому контрасті фільм Dorian Walker і грає найкраще. Луїза, яку дуже живо й без награності грає Robyn Lively, раптом отримує здібності, про які інші могли б лише мріяти. Але чари виявляються не чарівною кнопкою для щастя, особливо коли йдеться про романтику.
У стрічці багато духу кінця 80-х: шкільні коридори, незграбні закоханості, трохи наївний гумор і фентезі, яке працює не через масштаб, а через настрій. Поруч із Robyn Lively з’являються Dan Gauthier, Joshua John Miller, Caren Kaye та Dick Sargent, і весь цей ансамбль додає історії легкої театральності, що тут навіть пасує. IMDb дає фільму 6, і це чесно описує його природу: не бездоганна класика, а дуже впізнаване, дивакувате кіно про юність, самооцінку й мрію змінити себе одним помахом руки. Після перегляду лишається теплий, грайливий настрій із присмаком ностальгії.