Найсильніше в «З Африки» — не романтика сама по собі, а відчуття життя, яке весь час вислизає з рук: земля, кохання, свобода, навіть уявлення про власне місце у світі. Sydney Pollack зняв не просто біографічну драму, а дуже тілесне, просторе кіно, де колоніальна Кенія початку ХХ століття дихає на повні груди. На цьому тлі історія данської баронеси й власниці плантації набуває особливої ваги: її почуття до мисливця, який не терпить жодних рамок, звучать не як красива пригода, а як постійне зіткнення двох способів жити. Meryl Streep тут напрочуд точна — без зайвого надриву, з внутрішньою гідністю й втомою людини, яка вчиться приймати втрати. Robert Redford додає стрічці легкості й небезпечної невловимості, а Klaus Maria Brandauer робить емоційний малюнок ще складнішим. Попри рейтинг IMDb 7.2 і поважний 1985 рік, фільм не виглядає музейним експонатом. У ньому багато повітря, тиші, поглядів і гіркуватої краси. Настрій після перегляду — задумливий, трохи сумний і дуже світлий.