Найцікавіше у «Вставках» — не сам скандальний матеріал, а відчуття кінця епохи, яке просочується в кожен кадр. Джон Байрам поміщає дію на початок 1930-х, коли колишній голлівудський режисер, що не хоче миритися з новими правилами кіно, ховається у занедбаному маєтку й знімає німе еротичне кіно, ніби час для нього зупинився. У цій дивній, місцями їдкій комедії смішне весь час межує з жалем: герой Річарда Дрейфусса чіпляється за минулу велич, а навколо нього крутяться люди, які або підштовхують його до реальності, або користуються його слабкістю. Джессіка Гарпер, Боб Госкінс, Вероніка Картрайт і Стівен Девіс додають історії нерву, театральної гостроти й дуже живої незручності. Фільм 1975 року з Великобританії не поспішає загравати з глядачем: він різкий, камерний, подекуди навмисно некомфортний, зате добре ловить момент, коли мистецтво, хіть і страх старіння сплітаються в один клубок. Настрій тут гіркуватий, іронічний і трохи виснажений.