Найнеприємніше в «Ножицях» не сам труп у розкішній квартирі, а відчуття, що простір навколо тебе раптом перестає коритися здоровому глузду. Френк Де Фелітта будує цей фільм саме на такій хиткій межі: між травмою, страхом і підозрою, що реальність ось-ось розсиплеться на шматки. Героїня Шерон Стоун після пережитого сексуального нападу намагається зібрати себе докупи, але замість опори отримує пастку, де кожна деталь ніби працює проти неї. І це лякає сильніше за прямолінійні ефекти.
Стрічка 1991 року грає в психологічний жах із майже театральною замкненістю простору. Поруч зі Стоун тут з’являються Steve Railsback, Ronny Cox, Michelle Phillips і Vicki Frederick, а вся історія тримається на нервовій, майже гарячковій подачі. IMDb у фільму скромний — 5.1, але його цікаво дивитися не заради «ідеальності», а заради дивної, трохи хворобливої енергії ранніх 90-х. «Scissors» лишає після себе тривожний, клаустрофобний настрій із присмаком кошмару, що затягнувся довше, ніж хотілося б.