Найсмішніше в «Знову до школи» те, як дорослий мільйонер із замашками людини, яка звикла купувати собі все й одразу, раптом опиняється серед студентів і намагається грати за чужими правилами. Саме на цьому зіткненні нахабної впевненості й академічного світу тримається весь кайф фільму Алана Меттера. Родні Денджерфілд тут у своїй стихії: сипле репліками, поводиться безцеремонно, але за цим клоунським фасадом є цілком зрозуміле бажання достукатися до сина, який загруз у власній невпевненості. Поруч добре працюють Sally Kellerman, Burt Young, Keith Gordon, а ще приємно зловити молодого Robert Downey Jr. Стрічка 1986 року не прикидається витонченою сатирою на освіту — вона радше про прірву між поколіннями, статусом і реальним дорослішанням. Жарти місцями грубуваті, зате живі, а сам фільм рухається легко й без провисань. IMDb 6.7 тут виглядає чесно: це не комедія на один гег, а дуже бадьора історія про те, як навчання іноді починається тоді, коли ти вже давно вважаєш себе всезнайкою. Настрій після перегляду — легкий, бешкетний і напрочуд теплий.