Найцікавіше в «Новому світовому порядку» — не сам постапокаліпсис, а відчуття виснаження після війни, де машини вже майже дотиснули людей. Daniel Raboldt знімає цю історію жорстко й сухо, без зайвих прикрас: поранений дезертир тікає з фронту і випадково опиняється поруч із жінкою з опору, яка не збирається миритися з поразкою. Від цього дуету йде головний нерв фільму — один хоче вижити, інша ще має сили йти в атаку. На екрані все тримається на русі, напрузі переслідування і постійному відчутті, що перевага давно не на боці людей. Stefan Ebel, Siri Nase, Nikolai Will і Michelle Wiesemes працюють у стриманій манері, без пафосу, що тут тільки на користь. IMDb у стрічки 4.9, але в ній є своя вперта енергія незалежного німецького бойовика: камерна, похмура, місцями навіть безнадійна. Після перегляду лишається настрій холодної боротьби на межі сил.