Найстрашніше тут навіть не безпліддя, яке за 25 років перетворило майбутнє на порожнє слово, а відчуття, що людство давно змирилося з власним кінцем. «Божевільний світ» занурює в 2037 рік, де вірус обірвав народження дітей, уряди стали маріонетками корпорацій, а найбільша з них — Biocorp — торгує надією так само впевнено, як і страхом. Це похмура британська фантастика з нервовою, майже параноїдальною інтонацією: тут важливі не стільки спецефекти, скільки сама картина суспільства, яке розсипається зсередини. У кадрі з’являються Michael Copon, Simon Phillips, Sheena Colette, Eve Mauro та Leo Goodman, і вся ця історія працює як тривожний погляд на світ, де навіть порятунок може бути частиною великої маніпуляції. IMDb у фільму скромний — 2.4, тож чекати від нього вилизаної антиутопії не варто. Але якщо хочеться чогось жорсткого, похмурого й недовірливого до будь-яких «рішень зверху», стрічка має свій специфічний нерв. Настрій після перегляду — гнітючий, холодний і без ілюзій.