Найболючіше у «Френсіс» те, як слава тут виглядає не нагородою, а пасткою, що повільно замикається навколо людини. Стрічка Graeme Clifford бере реальну постать Френсіс Фармер і показує Голлівуд не блискучим фасадом, а місцем, де незалежний характер можуть перетворити на проблему. Jessica Lange грає так, що в її Френсіс одночасно видно силу, вразливість і лють людини, яка не хоче жити за чужими правилами. Саме через цю внутрішню впертість фільм і працює так гостро.
Поруч із нею з’являються Jonathan Banks, Bonnie Bartlett, James Brodhead і Bart Burns, але вся емоційна вага тримається на Ланж — без прикрас, без поблажливості до героїні. Це біографічна драма 1982 року, знята у США, де історія стрімкого злету й подальшого зламу не перетворюється на суху хроніку. IMDb 7.2 тут виглядає цілком заслужено: фільм не намагається спростити складну долю. «Френсіс» лишає після себе важкий, гіркий настрій і довгий післясмак несправедливості.