Найцікавіше в «Механіку» — не постріли й не погоні, а холодна точність, з якою тут показано ремесло вбивці. Фільм Michael Winner майже відразу задає сухий, зібраний ритм: герой Charles Bronson працює без емоцій, без зайвих слів, ніби виконує складну технічну операцію. Саме тому поява молодого персонажа у виконанні Jan-Michael Vincent змінює все. Між ними виникає дивний зв’язок — не дружба і не проста передача досвіду, а гра на довірі, контролі й прихованих мотивах.
Стрічка 1972 року відчувається дуже по-своєму: міський кримінальний світ тут не прикрашений, а напруга народжується з пауз, поглядів і деталей. Bronson грає стримано, майже кам’яно, і від цього його герой стає ще цікавішим. Поруч із ним Jan-Michael Vincent додає нервової енергії, яка поступово розхитує цю нібито бездоганну систему. У кадрі також з’являються Keenan Wynn, Jill Ireland та Linda Ridgeway. IMDb 6.8 — чесний показник для жорсткого, похмурого трилера старої школи. Після перегляду залишається відчуття холодної недовіри й тихої загрози.