Найцікавіше в «Батьках» те, як звичайні сімейні дрібниці раптом виявляються справжнім випробуванням на міцність. У Ron Howard вийшла не гучна комедія з набором жартів, а дуже впізнаване кіно про те, що дорослі часто губляться не менше за власних дітей. Перед нами родина Бакменів: четверо братів і сестер по-своєму виховують дітей, сваряться, помиляються, намагаються все контролювати й щоразу стикаються з тим, що життя не працює за планом. Steve Martin тут особливо точний — його герой метушливий, втомлений, смішний і болісно людяний. Поруч із ним Mary Steenburgen, Dianne Wiest, Jason Robards і Rick Moranis додають історії різних інтонацій: від легкої іронії до моментів, які відгукуються майже документально. Попри рік виходу, фільм не здається музейним експонатом. Його нерв, розмови, сімейні образи й теплі примирення досі звучать чесно. Це кіно про хаос, любов і невдалі спроби бути ідеальними. Після перегляду залишається м’який, живий настрій — з усмішкою і легкою щемкістю.