Найкумедніше в Private Resort те, як безтурботний відпочинок у сонячній Флориді раз по раз з’їжджає не туди, куди планували герої. Двоє юнаків приїжджають на курорт із дуже простими намірами — флірт, пригоди, літо без правил, — але замість легкої прогулянки отримують цілий ланцюг незручних, хаотичних і подекуди абсурдних ситуацій. Саме на цьому й тримається фільм Джорджа Бауерса: на ритмі випадковостей, плутанини та молодечої самовпевненості, яка постійно підводить.
Це комедія середини 80-х у чистому вигляді — з яскравим курортним антуражем, легковажною енергією й відчуттям, ніби весь світ існує лише для чергової авантюри. Цікаво дивитися на раннього Johnny Depp поруч із Rob Morrow: обидва ще зовсім молоді, і в цій дуетній легкості є свій шарм. Поруч з ними з’являються Emily Longstreth, Karyn O'Bryan та Hector Elizondo, додаючи історії потрібного руху й характерів. IMDb дає стрічці 5.2, і це якраз той випадок, коли фільм береться не за складність, а за пустотливий настрій. У підсумку лишається відчуття літньої метушні, дурнуватих пригод і безсоромно легкої атмосфери.