Найцікавіше в «Діловій жінці» — не сама авантюра, а те, як легко в офісному світі чужа ідея раптом стає «ідеєю керівництва». Саме на цьому нерві й тримається фільм Майка Ніколса: дотепний, трохи колючий, дуже впізнаваний у своїй розмові про амбіції, статус і право бути почутою. Головна героїня, секретарка Тесс, не збирається мовчки ковтати несправедливість, коли її задум привласнює начальниця. І тоді починається гра з чужою роллю, діловими костюмами, переговорами та ризиком бути викритою в будь-яку мить.
Melanie Griffith чудово тримає цю історію на собі: в ній є і вразливість, і впертість, і той самий нью-йоркський запал кінця 80-х. Harrison Ford додає легкості й харизми, Sigourney Weaver блискуче працює з холодною впевненістю своєї героїні, а Alec Baldwin і Joan Cusack влучно підсвічують комедійний ритм. За IMDb у стрічки 6.8, і це саме той випадок, коли фільм беруть не цифри, а інтонація. Настрій тут енергійний, іронічний і дуже підбадьорливий.