Найсмішніше тут те, що серйозне поліцейське стеження постійно зривається через характери самих детективів. У «Стеженні 2» Джона Бедема Річард Дрейфусс і Еміліо Естевес знову грають напарників, які мали б тихо сидіти в засідці біля будинку на озері, але спокій їм тільки сниться. До їхньої компанії приєднується помічниця окружного прокурора Джина Гарретт у виконанні Розі О’Доннелл — і від цього вся операція стає ще більш хаотичною, дотепною і людяною.
Фільм 1993 року не намагається здаватися жорстким кримінальним трилером, хоча справа пов’язана зі свідком мафіозного процесу. Натомість він грає на контрасті: небезпечна ситуація, замкнений простір, нервова робота — і троє людей, які постійно сперечаються, підколюють одне одного й ламають будь-яку дисципліну. Деніс Фаріна додає знайомої мафіозної ваги, а Марша Страссман добре вписується в цю легку, трохи метушливу історію.
IMDb дає стрічці 5.6, і це якраз той випадок, коли важливіше не цифри, а настрій перегляду: невимушений, іронічний, з духом американського кіно початку 90-х.