Найцікавіше в «Що приховує брехня» не сам напад на будинок, а те, як швидко чужа загроза оголює тріщини всередині родини. Те, що спершу виглядає як прямолінійна історія про викуп, у Джоела Шумахера поступово перетворюється на нервову гру з недомовками, образами й прихованими мотивами. І саме в цій нестабільності фільм працює найкраще.
Ніколас Кейдж і Ніколь Кідман грають подружжя, яке змушене реагувати не лише на насильство ззовні, а й на незручну правду одне про одного. Поруч — Кам Жиганде, Бен Мендельсон і Ліана Ліберато, кожен додає сценам потрібної різкості. Камерний простір будинку тут майже тисне фізично: розкішні інтер’єри не дають відчуття безпеки, навпаки — стають пасткою, де будь-яка помилка коштує занадто дорого.
IMDb у стрічки 5.3, і це якраз той випадок, коли фільм цікаво дивитися не заради бездоганності, а заради напруги між персонажами та різких змін у розстановці сил. Кримінальна історія 2011 року з США та Болгарії виходить похмурою, колючою і тривожною — з настроєм недовіри, що не відпускає до фіналу.