Одне татуювання тут звучить гучніше за будь-який скандал. У «Альфі» Джулії Дюкурно дрібний на перший погляд жест запускає ланцюг тривоги, сорому й недомовленостей, від яких у домі стає тісно. 13-річна Альфа живе з матір’ю, і коли дівчина повертається зі школи з татуюванням на руці, звичний порядок руйнується майже миттєво. Далі фільм рухається не стільки через події, скільки через нерв: погляди, паузи, різкі емоційні зсуви, відчуття небезпеки там, де ще вчора було повсякдення.
Дюкурно, режисерка з дуже впізнаваною інтонацією, знову заходить на територію тілесного й психологічного неспокою, але цього разу робить це через сімейну драму. У кадрі — Tahar Rahim, Golshifteh Farahani, Mélissa Boros, Emma Mackey і Finnegan Oldfield. Важливо, що фільм не поспішає все пояснювати: він залишає простір для дискомфорту, підозр і складних реакцій. IMDb дає стрічці 5.9, та це саме той випадок, коли цікавіше не цифра, а відчуття після перегляду. Настрій у «Альфі» густий, тривожний і холодний, мов затягнуте небо перед бурею.