Найтривожніше тут навіть не привид, а звичайна на вигляд урна з прахом, біля якої від самого початку відчувається щось хибне. Італійський горор «Скорбота» (The Grieving, 2026) будується не на гучних ефектах, а на липкому відчутті втрати, що поволі перетворюється на підозру. Донька, яка переживає смерть батька, намагається збагнути, чому його присутність нікуди не зникла, і що саме стоїть за цими поверненнями. Чим далі, тим менше це схоже на звичайну історію про жалобу.
Фільм працює через дрібні деталі: погляди, паузи, дивну поведінку людей поруч, натяк на чужі наміри, про які не хочеться думати вголос. У кадрі з’являються David Ajayi, Donatella Bartoli, Andrea Caldi, Matteo Pasquini та Penelope Sangiorgi, і вся ця історія тримається на відчутті, що правда неприємніша за будь-яке надприродне пояснення. IMDb у стрічки скромний — 3.8, але сама ідея з урною та батьківськими «поверненнями» справді чіпляє. Настрій у фільму похмурий, нервовий і дуже холодний.