Найцікавіше в «Залягти на дно» — не сама небезпека, а те, як вона вривається в чужий, давно застиглий порядок. Самітник, ветеран Другої світової, живе за правилами, які ніби пережили час, аж поки після аварії в його житті не з’являється полька з важкою травмою і гострим характером. Їхні розмови колючі, побутові дрібниці дратують обох, але саме в цьому терті й народжується напруга, значно цікавіша за звичний екшен. Режисер Phil Peel будує британський трилер не на поспіху, а на недовірі, мовчанні й відчутті, що минуле вже стоїть під дверима. У кадрі — Melissa De Mol, Alan Breck, Alastair Thomson Mills, Alex Reece та Candis Nergaard; актори працюють стримано, без зайвого натиску, і це пасує історії. IMDb дає фільму 5.6, але в ньому є те, заради чого варто затриматися: людський контакт, який виникає всупереч болю, страху і звичці ховатися. Настрій у стрічки холодний, нервовий і трохи меланхолійний.