Найцікавіше в «Справі 137» — не сам злочин, а момент, коли сухий службовий номер раптом починає боліти по-справжньому. У Домініка Молля це працює майже без зовнішніх ефектів: напруга народжується з деталей, поглядів, пауз і відчуття, що за кожним протоколом ховається щось значно брудніше й особистіше. Головна героїня, Стефані, працює в IGPN — структурі, яку у Франції недарма називають «поліцією поліції». Для неї справа 137 спершу виглядає рутинною, але один несподіваний штрих змінює все і вибиває ґрунт з-під ніг.
Léa Drucker тут дуже точна: без гучних сцен, зате з внутрішньою напругою, яка відчувається майже фізично. Поруч — Jonathan Turnbull, Mathilde Roehrich, Pascal Sangla, Claire Bodson, і весь акторський ансамбль грає стримано, без зайвого драматизму. Це кримінальна історія, де важить не лише факт, а й те, як система реагує на правду. IMDb 7.2 цілком пояснюється: фільм чіпляє не трюками, а нервом. Після перегляду лишається холодний, зібраний і трохи тривожний настрій.