Найцікавіше в «Баухаузі» — не самі майстерні, ескізи чи гучне ім’я школи, а те, як за прогресивними ідеями раптом проступають старі правила. Фільм Gregor Schnitzler переносить у Німеччину початку 1920-х, де молода студентка Лотте намагається знайти власний голос у знаменитій академії Bauhaus. Історія натхненна біографією дизайнерки Alma Siedhoff-Buscher, тож тут відчувається не вигадана декоративність, а жива боротьба за право працювати, помилятися й бути поміченою.
Alicia von Rittberg грає Лотте без зайвого пафосу — з внутрішньою впертістю, яка читається в погляді сильніше, ніж у словах. Поруч Noah Saavedra, Jörg Hartmann, Nina Gummich і Marie Hacke додають цій історичній драмі людського тепла й напруги. Стрічка уважна до деталей епохи: інтер’єри, одяг, творче середовище, суперечки про мистецтво і місце жінки в ньому. IMDb 6.7 тут виглядає чесно: це спокійне, зібране кіно не про міф навколо Баухаузу, а про ціну свободи всередині великої культурної революції. Після перегляду лишається стриманий, трохи гіркий і дуже зосереджений настрій.