Найцікавіше в «Спалаху» не сама таємниця, а те, як вона повільно роз’їдає довіру між двома людьми. Зникнення сина тут висить у повітрі не як проста зав’язка, а як рана, що не дає подружжю зробити жодного кроку без сумнівів. Герой Біллі Берка — рейнджер у державному парку, людина, яка ніби звикла орієнтуватися в дикій місцевості, але зовсім губиться там, де починаються страх, провина і підозра. Поруч — Alyshia Ochse, і разом вони витягують із цієї історії нерв не гучними сценами, а тріщинами в стосунках.
Jeff Wolfe знімає це як камерний жах із психологічним присмаком: ліс, ізоляція, місцева загадка і відчуття, що реальність весь час зміщується на кілька сантиметрів убік. У кадрі також з’являються Raoul Max Trujillo, Taylor Handley та Terrence Julien, додаючи історії ще більше неспокою. IMDb у фільму скромний — 4.9, але його цікаво дивитися саме за спробу працювати не через монстра чи крик, а через внутрішній розпад. Настрій у стрічки глухий, тривожний і трохи гарячковий, ніби ніч у лісі, де занадто тихо.