Найцікавіше тут те, як дуже особиста тема раптом стає матеріалом для чесної, незручної й місцями болісно смішної розмови зі сцени. Andrew Schulz: Life зняли в нью-йоркському Beacon Theatre, і цей простір відчувається не просто майданчиком, а частиною настрою: великий зал, жива реакція публіки, відвертість без захисної дистанції. Ендрю Шульц говорить про початок сімейного життя та досвід IVF не як про абстрактну проблему, а як про річ, яка ламає звичний ритм, б’є по самолюбству й змушує інакше дивитися на себе. Режисер Troy Miller не перевантажує форму зайвими ефектами — акцент лишається на інтонації, паузах, поглядах і тому, як гумор народжується з втоми, тривоги та бажання не втратити контроль. Це документальна робота, де сцена стає місцем майже сповідальним, хоча 18+ тут цілком виправдане. Фільм залишає по собі настрій щирої, нервової, але дуже живої розмови.