Найсмішніше тут народжується не з гучних панчлайнів, а з того, як Луї Сі Кей розкручує незручну думку до абсурду й раптом влучає точно в нерв. «Louis C.K. 2017» — це стендап-виступ, знятий у Вашингтоні, де побутові дрібниці, релігія, вічне кохання, сварки в листуванні, вчителі й навіть ідея дати собакам наркотики стають матеріалом для жорсткої, дуже людяної комедії. Він виходить на сцену без зайвого пафосу й працює майже інтонацією: десь бурчить, десь навмисно затягує паузу, десь підкидає фразу так, ніби сам не вірить, що зараз це скаже. Саме в цьому й сидить ритм виступу. Фільм 2017 року, який Луї Сі Кей сам і поставив, тримається на його голосі, погляді та вмінні перетворювати незручність на сміх. IMDb 7.6 тут виглядає цілком закономірно: це не легка фоновa комедія, а вечір із коміком, який любить ходити по краю. Вікове обмеження 18+ цілком виправдане. Настрій після перегляду — колючий, іронічний і дуже живий.