Найцікавіше тут не привид і навіть не покинуте помешкання, а те, як страх народжується просто в кадрі — між постановкою для соцмереж і моментом, коли гра раптом закінчується. «Не переслідуй мене» бере знайому тему полювання за увагою й повертає її в дуже неприємний бік: Карла влаштовує фальшиві паранормальні відео, щоб зібрати перегляди, але один ефір заходить надто далеко. Відтоді кожен новий запис виглядає двозначно: це ще контент чи вже справжній жах, який неможливо вимкнути кнопкою. У фільмі працює саме ця хитка межа між удаванням і реальністю. Мексикансько-американська стрічка 2026 року не намагається бути «великим висловлюванням», зате влучно чіпляє нерв сучасної культури, де камера не рятує, а лише наближає небезпеку. У кадрі — Yankel Stevan, Karla Coronado та Julia Maqueo, і вся історія тримається на відчутті, що за лайками ховається щось значно темніше. Настрій у фільму тривожний, липкий і трохи лихоманковий.