Найнеприємніше в «Повсталому з пекла» не кров і не гачки, а те, як буденно тут виглядає зло. Clive Barker знімає жахи не як атракціон, а як щось майже тілесно відчутне: вологі кімнати, скрип підлоги, напівтемрява і дім, у якому сама реальність ніби починає псуватися. Із цієї атмосфери виростає історія про пристрасть, одержимість і ціну втечі від того, що вже прийшло по тебе.
Фільм 1987 року, знятий у Великобританії, досі працює завдяки практичним ефектам і дуже конкретному відчуттю фізичного жаху. Andrew Robinson, Clare Higgins, Ashley Laurence, Sean Chapman та Oliver Smith грають так, що моторошно стає не лише від потойбічного, а й від людських рішень. Barker не поспішає, зате методично підкручує тривогу, поки на екрані розгортається історія про воскресіння, заборонений зв’язок і переслідування істот, із якими краще не мати справи. IMDb дає стрічці 6.9, і це той випадок, коли класика 18+ досі лишається брудною, хворобливою і гіпнотичною. Настрій після перегляду — липкий, темний і дуже неспокійний.