Іноді найважчі 30 ночей у житті — це не безсоння і не робота, а повернення людини, з якою в тебе вже все нібито закінчилося. У фільмі Гвідо К’єзи «30 ночей із колишньою» саме така ситуація стає джерелом і кумедних сцен, і дуже впізнаваної емоційної плутанини. Бруно, самотній батько, змушений знову ділити простір із Террі після її лікування, і кожен вечір тут працює як маленька перевірка на витримку, пам’ять і залишки почуттів.
Італійська інтонація стрічці пасує ідеально: легкість не скасовує незручних тем, а романтичні нотки весь час сусідять із побутовим хаосом. Edoardo Leo та Micaela Ramazzotti грають так, що між репліками відчувається спільне минуле, образи й звичка одне до одного, від якої нікуди не подітися. Поруч із ними Gloria Harvey, Claudio Colica та Anna Bonaiuto додають живого ритму й відчуття справжнього сімейного безладу. Це не казка про ідеальні стосунки, а тепла, трохи колюча історія про людей, які знову опинилися надто близько. Після неї лишається м’який, іронічний настрій із легкою ноткою ніжності.