Найсмішніше в «Головному годувальнику» те, як звична сімейна рівновага сиплеться не через сварку чи драму, а через раптовий успіх. Поки мама отримує шанс вирости в кар’єрі після угоди на кшталт Shark Tank, тато, який звик бути основним заробітчанином, лишається вдома з трьома доньками — і дуже швидко розуміє, що нова роль не має нічого спільного з легким перепочинком. У цій комедії Eric Appel грає не в гучні повороти, а в побутові зіткнення характерів, амбіцій і батьківської розгубленості. Nate Bargatze добре працює на контрасті між самовпевненістю й повним нерозумінням домашнього хаосу, а Mandy Moore додає історії потрібної енергії та руху. Поруч — Colin Jost, Zach Cherry і Martin Herlihy, які підкидають легкості й живих інтонацій. IMDb тут скромний — 5.6, але фільм бере не цифрами, а впізнаваними ситуаціями, де сімейне життя показане без солодкавості. Це історія про зміну ролей, дрібні поразки, незручні відкриття і про те, як сміх іноді рятує краще за повчання. Настрій у стрічки теплий, домашній і трохи бешкетний.