Найстрашніше в «Жорстоких руках» — не сама пожежа, а відчуття, що від неї нікуди не втекти. Полум’я австралійських бушфайрів 2019 року тут висить у повітрі майже фізично: дим, спека, покинута ферма і тиша, в якій кожен звук здається недоречним. Саме в такому місці ховаються мати із сином, тікаючи від жорстокого чоловіка, але фільм Al Kalyk не замикається лише на історії домашнього насильства. Чим далі, тим виразніше просочується тривога іншого порядку — ніби сама реальність навколо дає тріщини.
Стрічка працює через нервову невизначеність і побутові деталі, які раптом починають лякати більше за будь-який різкий ефект. Mavournee Hazel, Iolanthe, Glenda Kalyk, Ana Benham і Max Cattana існують у цій історії дуже приземлено, без зайвої театральності, і саме тому напруга відчувається ближче. IMDb у фільму скромний, але в ньому є те, заради чого такі роботи й вмикають: неідеальна, зате колюча й тривожна енергія. Після перегляду лишається важкий, гарячий настрій небезпеки, від якого ще трохи паморочиться.