Найцікавіше у «Відлунні минулого» те, як спокійне, майже листівкове місце поступово починає тиснути сильніше за будь-яку пряму загрозу. Озеро в Нью-Гемпширі, тиша маленького містечка, дім дитинства — усе ніби обіцяє Сам і Джеку новий старт після Бостона. Але для Сам це повернення в простір, де пам’ять не лежить десь у минулому, а буквально дихає поруч. І що далі, то важче відрізнити внутрішній надлом від того, що відбувається навколо насправді.
Фільм працює не гучними поворотами, а відчуттям тривоги, яке повзе повільно й уперто. Gia Crovatin веде цю історію через крихкий стан героїні, а Jeremy Holm додає побутовій стороні напруги, коли навіть звичайна розмова звучить не зовсім безпечно. За IMDb у стрічки 6.1, і це саме той випадок, коли цікавіше не шукати ідеальної жанрової механіки, а ловити нерв сцени за сценою. «Voices Carry» — дорослий трилер з віковим обмеженням 18+, у якому минуле не відпускає тихо. Після нього лишається холодний, насторожений настрій.