Найстрашніше в «Новий апокаліпсис. Блискавка долі» — не сама трагедія, а те, як вона проростає в дитячій свідомості. Nima Farahi знімає короткий метр так, ніби камера випадково підгледіла життя родини, де бідність давно стала звичкою, а провина — майже мовою спілкування. Тут немає гучних ефектів чи навмисного тиску на емоції: кримінальна драма працює через побутові деталі, погляди, мовчання і ту безвихідь, яка повільно стискає простір навколо двох братів.
Фільм іранського виробництва 2015 року тримається на дуже болючому конфлікті: старший хлопець переконує себе, що хвороба молодшого брата і є джерелом усіх батьківських нещасть. Ця думка звучить дико, але саме в цьому й сила стрічки — вона показує, як відчай перекручує моральні межі ще до того, як людина встигає це усвідомити. У кадрі з’являються Reza Azizi, Ehsan Mansoori, Siavash Miri, Golshad Moradi та Ghorban Najafi, і вся історія тримається на відчутті крихкості. Після перегляду залишається важкий, тихий настрій і холод усередині.
