Найнеприємніше в «Таврі» не самі вбивства, а те, як вони витягують на світло давно поховану історію. У Гамбурзі знаходять двох чоловіків за шістдесят, убитих із моторошною жорстокістю, і дуже швидко стає ясно: це не випадковий спалах насильства, а чиясь пам’ять, перетворена на вирок. Обох загиблих пов’язував спільний знайомий і давній слід, що веде до лівого терориста Мюльгауза, ліквідованого тридцять років тому.
Режисер Nicolai Rohde будує розслідування без зайвого шуму — крок за кроком, через деталі, напівтони, старі зв’язки й незручні запитання. Інспектор Фабель у виконанні Peter Lohmeyer працює не як герой бойовика, а як людина, якій доводиться розгрібати не лише злочин, а й чужі ідеологічні уламки. Поруч добре відчуваються Lisa Maria Potthoff, Marie-Lou Sellem, Ina Paule Klink та Hannes Wegener — кожен додає цій історії нерв і фактуру.
«Тавро» — німецький кримінальний детектив із холодною, стриманою подачею, де минуле не відпускає ні свідків, ні слідчих. Після перегляду лишається відчуття сирого міста, недовіри й старих ран, які так і не загоїлися.