Найцікавіше в «Мобіусі» — не сама подорож у часі, а спосіб, у який минуле буквально вривається в лабораторію через стару VHS-касету. Для короткометражної фантастики це дуже влучний хід: холодна наука тут раптом стикається з річчю, що пахне пилом, пам’яттю і родинними таємницями. Сенна, науковиця, працює над проєктом перенесення свідомості крізь час, але справжній ключ до її досліджень ховається не в формулах, а в історії власної сім’ї. І що глибше вона занурюється в ці знахідки, то відчутніше змінюється тон стрічки — від технічної цікавості до майже фатального передчуття. Lee Mosa-Peterkin будує фільм на ідеї петлі, де особисте й наукове вже неможливо розділити. У кадрі з’являються Jay Abdo, Luis Alarcon, Jazmine Elahi, Lydia Farrah і Cleo Handler, а сама історія не розтягує пояснення, залишаючи місце для тривожних здогадок. IMDb дає фільму 6.7, і це якраз той випадок, коли короткий формат працює на атмосферу: стрічка лишає по собі тихий, нервовий і трохи моторошний післясмак.