Найцікавіше в «Берсерку» — як безглуздий жарт за лічені хвилини перетворює творчу кризу на панічну імпровізацію. Тут двоє приятелів намагаються дописати сценарій зомбі-фільму, але реальність раптом стає значно хаотичнішою за будь-яку вигадку. І саме на цьому стику чорної комедії та нервового трилера стрічка працює найкраще: герої метушаться, вигадують один гірший план за інший і дедалі глибше грузнуть у власних рішеннях.
Rhys Wakefield, який ще й поставив фільм, грає на незручності, абсурді й відчутті, що ситуація ось-ось остаточно вислизне з рук. Поруч із ним — Nick Cannon, Nora Arnezeder, James Roday Rodriguez і Dolly Gray, кожен додає цій історії трохи хаосу, трохи іронії й потрібної дивакуватості. Австралійське походження теж відчувається: у стрічки свій ритм, сухуватий гумор і легка зухвалість. IMDb у фільму скромний — 3.6, але «Берсерк» цікавіший не цифрами, а саме цією нервовою, кривуватою енергією. Настрій після перегляду лишається химерний: ніби посміхаєшся, але трохи через нерви.