Іноді найбільше клопоту в романтичній історії створюють не колишні почуття, а надто енергійні бабусі. У «На одне літо» саме з цього й народжується вся інтрига: двоє колишніх закоханих вирішують удавати пару, аби хоч трохи втихомирити родинний ентузіазм. Ідея знайома, але канадська стрічка 2020 року працює не на гучних поворотах, а на дрібних незручностях, поглядах і тому особливому відчутті, коли минуле раптом знову сідає поруч.
David I. Strasser знімає цю історію легко, без метушні, залишаючи простір для живого контакту між героями. Brant Daugherty і Hayley Sales добре тримають ритм — у їхніх сценах є і гра, і ніяковість, і м’яка іронія. Поруч із ними Linda Darlow, Tasha Simms та Emma Johnson додають тепла й домашнього хаосу, через який усе й закручується. IMDb дає фільму 6.1, і це якраз той випадок, коли стрічка чесно знає свій масштаб: без зайвої драматизації, зате з приємним відчуттям літньої паузи, де старі емоції можуть повернутися зовсім не так, як очікуєш. Настрій тут світлий, затишний і трохи мрійливий.