Найсильніший образ у «Руки геть!» з’являється не як трюк, а як відчайдушна відповідь тіла на насильство: у героїні виростає друга пара рук. І саме з цього моменту короткометражка Katya Skakun починає працювати не лише як драма, а як майже казкова притча про біль, виснаження і внутрішній спротив. Перед нами жінка, мати двох дітей, швачка, чий побут і без того тримається на межі, а після травми — буквально розсипається. Чоловік ламає їй руку після сварки, і ця жорстока деталь задає фільму тон: без прикрас, без зайвих пояснень, дуже близько до людської вразливості. Evgenia Borzikh грає так, що навіть у короткому форматі встигаєш відчути і втому, і сором, і дивну нову силу. Магічний елемент тут не відриває від реальності, а навпаки — ще гостріше підсвічує її. «Tango Shalom» 2020 року, знятий між Росією та США, лишає після себе не ефектну метафору, а тихе, гірке відлуння. Настрій у стрічки тривожний, болісний і водночас вперто живий.