Найприємніше в «Незабутньому літі» те, як воно протиставляє два ритми життя: виснажливі чергування в лікарні й майже нереальний спокій Фіджі, де шум океану звучить переконливіше за будь-які правильні рішення. Джессіка, лікарка швидкої допомоги, приїздить на острів і ніби вперше дозволяє собі видихнути. Поруч із нею — Тревор, з яким у неї зав’язуються стосунки, але відпочинок швидко показує: звичка жити роботою нікуди не зникає навіть під пальмами. І саме на цьому тлі особливо помітним стає Вілл, співвласник курорту, чоловік зовсім іншого темпераменту.
Martin Wood знімає цю історію без метушні, даючи місце і романтичним паузам, і легкому гумору, і сімейній м’якості. Catherine Bell дуже природна в ролі жінки, яка втомилася бути сильною щохвилини, а Cameron Mathison додає стрічці теплоти й невимушеності. Тут немає гучних драматичних жестів — усе працює через погляди, інтонації, дрібні сумніви. Фільм 2018 року з IMDb 6.4 і віковим обмеженням 0+ залишає по собі відчуття канікул, де серце нарешті говорить голосніше за графік.