Найцікавіше в «Галактиці Юрського періоду» те, як космічна аварія миттєво перетворює наукову експедицію на гру на виживання серед істот, яких ніяк не чекаєш побачити на далекій планеті. Ідея майже божевільна: майбутнє, зореліт, невідомий світ — і раптом динозаври, причому не музейні, а справді загрозливі, хижі, неконтрольовані. Саме на цьому контрасті фільм і працює найкраще.
Стрічка 2018 року зі США не маскує своєї любові до простого, прямолінійного фантастичного екшену. Тут усе рухається через небезпеку, паніку, сутички й постійне відчуття, що земля під ногами — точніше, чужа планета — не дає жодного шансу на перепочинок. У кадрі з’являються Ryan Budds, Doug Burch, Eric Paul Erickson, James Ferrero та Jonathan Nation, і вся ця компанія опиняється в умовах, де страх дуже швидко стає єдиною чесною реакцією.
IMDb у фільму скромний — 2.5, і це радше кіно не про бездоганне виконання, а про химерну, трохи шалену B-movie енергію. «Jurassic Galaxy» дивиться як нічний сеанс із монстрами, космосом і відчуттям небезпеки, що насувається з темряви.