Найцікавіше у F/X2 — не сам злочин, а спосіб, яким його намагаються переграти. Тут спецефекти працюють не для кіно, а просто посеред реального хаосу, і саме в цьому є особливий азарт. Роллі Тайлер, якого знову грає Bryan Brown, відійшов від гучних трюків і тепер майструє хитромудрі іграшки, але спокій довго не триває. Коли до справи підключається поліцейський у виконанні Brian Dennehy, історія швидко набирає темпу: пастки, обмани, підміни, дрібні деталі, які раптом стають вирішальними.
Richard Franklin знімає це без зайвого блиску, зате з приємним відчуттям ремісничої винахідливості. У фільмі багато руху, міських локацій і старої школи трилера, де напруга народжується не з масштабу, а з кмітливості. Rachel Ticotin, Joanna Gleason і Philip Bosco добре підтримують цю гру на кількох рівнях — від недовіри до відвертого ризику. «Ілюзія вбивства 2» не женеться за пафосом: вона більше про те, як розум і технічна фантазія можуть стати зброєю. Настрій у стрічки нервовий, дотепний і трохи авантюрний.