Найцікавіше в School Of Life — як одна звичайна шкільна година раптом починає звучати серйозніше, ніж усі попередні. Тут усе стартує з дрібниці: один учень відмовляється прогуляти урок, бо, можливо, саме сьогодні в школі справді навчать чомусь важливому. І ця майже наївна репліка задає тон усьому фільму. Jake Polonsky знімає короткометражку без зайвого шуму, але дуже точно ловить нерв класу, де дисципліна давно розсипалась, а увагу підлітків треба буквально відвойовувати. На цьому тлі Stanley, Gordon і вчитель існують не як умовні фігури, а як люди в моменті — роздратовані, іронічні, вразливі. У стрічці відчувається британська інтонація: сухий гумор, побутова правдивість і легка гіркота, яка поступово проступає крізь комедійні нотки. Jack Doolan, Susan Lynch, Chris Mant і Jonathan Readwin добре тримають цю камерну історію. Фільм 2004 року, з IMDb 6.2, працює не гучними поворотами, а інтонацією й спостережливістю. Після нього лишається тихий, трохи сумний, але теплий настрій.