Найсмішніше тут не гольф і навіть не клубні інтриги, а війна смаків: стара, пихата еліта стикається з людиною, яка звикла купувати все без зайвих церемоній. У «Гольфклубі 2» цей конфлікт розкручують як гучну, трохи хуліганську комедію, де респектабельні газони швидко втрачають свою недоторканність. Коли багатія з новими грошима не приймають до закритого клубу, він відповідає не образою, а масштабною перебудовою правил гри — буквально.
Фільм Аллана Аркуша вийшов у 1988 році й працює на контрастах: манірність проти вульгарного шику, спортивний етикет проти ярмаркового безладу. У кадрі з’являються Jackie Mason, Robert Stack, Dyan Cannon, Dina Merrill і Jonathan Silverman, і кожен додає цій історії свій градус абсурду. Так, рейтинг IMDb у стрічки скромний, але її цікаво вмикати саме заради безсоромно дивного настрою й комедійного хаосу, який вона не намагається приховати. Це легке, галасливе кіно з духом кінця 80-х, після якого лишається відчуття карнавалу на доглянутому полі.