Найцікавіше в «Аткінсі» те, як вестерн тут працює не через погоні чи стрілянину, а через недовіру, пам’ять і мовчазне напруження між людьми. Це стрічка 1985 року з ГДР, знята Гельге Трімпертом, і в ній відчувається трохи незвичний для жанру погляд: американський рубіж століть показаний не як легенда про героїв, а як простір складних рішень і крихкого союзу. Головний герой повертається з міста в долину, де колись жив, і майже відразу опиняється між чужими очікуваннями та власним минулим. Корінні американці починають йому довіряти й просять про небезпечну послугу — дістати зброю. Далі важливим стає не сам маршрут, а те, як змінюється вага кожного кроку. Олег Борисов грає Аткінса стримано, без показного героїзму, і саме це працює. Поруч — Peter Zimmermann, Colea Răutu, Barbara Dittus, Margit Bendokat. Фільм не поспішає, уважно вдивляється в людей і залишає по собі сухий, тривожний, трохи меланхолійний настрій.